10 коронавірусних канцеляризмів, які варто припинити вживати негайно

Засоби, заходи, заклади, випадки і наш улюблений температурний скринінг.

Ми віримо у людську мову. Щоразу, коли розповідаємо медійникам, як нею писати, з нами всі погоджуються. Ніхто не заперечує, що краще говорити з читачами так, як живі люди говорять із живими людьми. Та коли журналіст сідає за роботу, пальці самі набирають на клавіатурі «здійснення професійної діяльності». Зараз особливо тяжко — через коронавірусну пандемію медіям доводиться частіше, ніж зазвичай, брати інформацію у пресслужб, чиновників та медиків. Із їхньої кострубатої, заштампованої мови канцеляризми проникають до журналістських матеріалів, а завдяки копіпейсту множаться, як ті віруси. Ми погортали державний телеграм-канал «Коронавірус.інфо» й повибирали деякі типові приклади.

Випадки захворювання на коронавірусну інфекцію. Так називають людей, у яких лабораторні тести підтвердили коронавірусну хворобу. Називати людей випадками — прямий шлях до дегуманізації. Та сама історія, що зі словами «інвалід» чи «безхатько». А коли ми читаємо про «випадки» щодня, звикаємо не бачити за цифрами хворих і померлих («летальні випадки») людей. Можна прочитати й таке: «почалися клінічні випробовування препарату, який може зменшити загрозу летальних випадків». Кому і як загрожують «випадки»? Якщо людина хвора, їй загрожує смерть — отже, препарат зменшує загрозу смерті.

Населення — ще одне слово-дегуманізатор на позначення людей. Його доречно вживати, наприклад, коли йдеться про кількість мешканців якоїсь території: населення України, області, міста. Хоча й тут краще сказати «у місті живе мільйон людей», ніж «населення міста становить мільйон». Та в пресрелізних конструкціях на зразок «відкриття продовольчих ринків зроблено для забезпечення населення бюджетними продуктами харчування» його треба палити напалмом разом із іншими канцеляризмами. Переклад: продовольчі ринки відкрили, щоб люди могли купувати харчі за доступними їм цінами.

Засоби індивідуального захисту. Зазвичай, коли так кажуть, ідеться про маски. Можуть також мати на увазі рукавички, окуляри, костюми чи захисні щитки. Вичерпного переліку «засобів індивідуального захисту» (іноді додають: «…та біозахисту») ніхто не бачив, а отже, саме це узагальнення нічого не каже читачам. Якщо ви хочете повідомити, що гуляти в парку можна буде тільки в [чомусь] — з’ясуйте, в чому саме, й будьте корисними своїм читачам. А «маски, щитки чи респіратори» — це коротше, ніж «засоби індивідуального захисту».

Це, до речі, типово для канцеляризмів, які нібито щось узагальнюють. «Заклади громадського харчування» (31 буква) — це ресторани, кафе і бари (19 букв). «Дошкільний навчальний заклад» — це (за нечастими винятками) дитсадок або ясла.

З медичними закладами або закладами охорони здоров’я складніше: в офіційному переліку є сотня різних типів. З нього можна дізнатися, що окремим типом закладу охорони здоров’я є Іллічівська стоматологічна поліклініка Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті. Біда в тому, що читачі не знають цього переліку, а коли медіа пишуть «медичні заклади», не розуміють, про що саме йдеться. Тож завжди, коли можливо, варто уточнити, чи йдеться про лікарню, чи про аптеку.

Лікарські засоби та медичні вироби — ще карколомніші узагальнення. Перше — це ліки. Друге — будь-що, що використовується в медицині, від пили для гіпсу до програмного забезпечення. Отже, коли прес-служба Міністерства охорони здоров’я пише про «закупівлю лікарських засобів та медичних виробів», в перекладі це означає ліки та інші речі, потрібні для лікування. Так можна й написати, якщо для вашого тексту не важливо, про що саме йдеться. Але якщо штампом «лікарські засоби» замінюють назви певних препаратів — вимагайте конкретики.

Будь-які пресрелізні узагальнення, про значення яких читачеві потрібно здогадуватись, — зло. Приклад: «Будь-які пресрелізні узагальнення, про значення яких читачеві потрібно здогадуватись, — зло. Приклад: «здавати кров під час карантину безпечно, якщо дотримуватися загальних заходів безпеки». Загальних — це яких? «Лише за умов суворого дотримання протиепідемічних та санітарних вимог» — а які, власне, вимоги є санітарними і які протиепідемічними?

Носії й генератори канцеляриту (особливо юристи, з чиєю нелюдською мовою бореться Яна Собко) часто пояснюють, що обирають нелюдські формулювання для точності. Мовляв, якщо в законі йдеться про здійснення діяльності, то й ми будемо називати це так, а не роботою. Проте й до законів докладається глосарій, у якому роз’яснюється кожен термін. Можна було б робити словничок і до журналістських текстів, перекладаючи канцелярську мову на людську, але ж набагато легше писати відразу людською.

Цілий жмуток канцелярських штампів — медичні працівники, медичний персонал, працівники закладів охорони здоров’я або навіть представники медичних закладів — можна зустріти в офіційних повідомленнях на позначення медиків. Формально бухгалтер чи водій лікарні не є медиками, але на цьому варто наголошувати в тих матеріалах, де це справді важливо. Якщо новина про те, що люди, які працюють у лікарнях, захворіли на коронавірусну хворобу, їх можна сміливо називати медиками: це той випадок, коли спрощення-узагальнення допомагає.

Температурний скринінг. Цей покруч виник через квапливий переклад англомовних документів про боротьбу з коронавірусом, де трапляється словосполучення temperature screening. До 2020 року навіть канцеляритом це звалося «вимірювання температури тіла». Отже, «на вході проводиться температурний скринінг» — це «на вході міряють температуру». Ще одна потворка, яку можна зловити у звітах чиновників про боротьбу з вірусом — «проведення термометрії». Це перекладається як «людям міряють температуру».

Кількість складає 15 осіб. Складати докупи шматочки розбитого серця — це нормально, а ось кількість нічого «складати» не може. Це канцеляризм, калькований із російського «составлять». Українською правильно — становить, але це теж канцелярська потворка, якої в більшості випадків можна і варто уникнути. «Кількість пацієнтів лікарні становить 15 осіб» — у лікарні 15 пацієнтів. «Надходження бюджету становлять 20 мільйонів» — до бюджету надійшло 20 мільйонів.

ШВЛ і ПЛР. Розшифрування абревіатур хоча б один раз у тексті — вияв турботи і поваги до читача. До того ж, на відміну від абревіатур ООН чи СНІД, ці з’явились у нашому житті нещодавно, й багато читачів ще не знають їхнього розшифрування. Та якщо штучну вентиляцію легень можна зрозуміти без словника, то полімеразна ланцюгова реакція — це абракадабра для пересічної людини. Так звані ПЛР-тести можна називати лабораторними, на противагу експрес-тестам. До речі, якщо ви часто пишете про всі ці ШВЛ і ПЛР, не зайве буде кількома реченнями у бекґраунді пояснити детальніше, що це таке і як працює.

Безособові форми. Якщо вами буде прочитано повідомлення телеграм-каналу «Коронавірус.інфо» з підсумками брифінгу, даного міністром, вами буде зауважено цілу низку безособових форм: зафіксовано, госпіталізовано, проведено, зареєстровано, буде винесено, заплановано, зроблено. По-перше, це не по-людськи. Жива людина може сказати «в хаті прибрано» чи в «під’їзді накурено», але не «мною куплено кілограм картоплі» чи «в під’їзді проведено електрику з сусіднього щитка». По-друге, до кожної з цих конструкцій можна поставити питання «ким?» Іноді відповідь справді важлива для розуміння новини. Отже, не «в Україні заборонено», а уряд заборонив.

Пандемія і карантин стосуються всіх і кожного, тому особливо важливо писати й говорити про них людською мовою. А що робити, якщо канцеляризми чи «сни розуму» трапляються в цитатах? Редагувати, а якщо не наважуєтесь — міняти пряму мову на непряму. Цитати в новинному тексті не настільки цінні, щоб читачі мусили читати пустослів’я на зразок «забезпечення інформування відвідувачів про дотримання карантину». І навіть якщо цитат не уникнути (наприклад, ваш редактор вважає дослівне цитування важливим і ви не можете його переконати, що це не так), суть новини завжди повинна бути сформульована людською мовою.

Боротися з канцеляритом та нелюдською мовою важко — зокрема й тому, що ми звикаємо до постійно повторюваних формулювань (взяти хоча б «газ для населення») і починаємо сприймати як нормальні. Виявити і знешкодити рептилоїдну лексику буде легше, якщо діяти за таким планом:

1. Постаратися зрозуміти або з’ясувати, що мається на увазі.

2. Запитайте себе: як би я пояснила чи переказала це саме в розмові зі звичайною людиною?

3. Запишіть своє пояснення.

4. Викиньте матюки й діалектизми.

5. Профіт.

Головна картинка звідси.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це:
search previous next tag category expand menu location phone mail time cart zoom edit close