Це наші собаки. Маруся корпулентна, а Бімбуся ми дражнимо глистом.
Маруся має інстаграм. Іноді постить там фотки Бімбуся.
Маруся — наша муза. Бімбусь — це той друг, який завжди псує фотки.
Маруся виросла в Баштанці, де працювала вотчдоґом і жила в буді. Потім її здали в притулок, і вже звідти вона потрапила до Львова. Бімбусь — львів’янин з діда-прадіда і професійна подушечна собака.
Ці собаки створені для того, щоб спати під ковдрою, а в проміжках між тим всіляко нищити хату.
Вони їдять усе, навіть гнилу картоплю, яку вполюють у смітнику. Або авокадо.
Коли робота не йде, собак можна обіймати. Коли робота йде, і починаєш обіймати собак, робота перестає йти.
Іноді ми робимо трагічну помилку й беремо їх зі собою в гори. Там завжди з’ясовується, що їхні лапи закороткі для стрибання по великому камінню чи глибокому снігу, і нам доводиться їх нести.
Ми їх любимо. І ненавидимо. Але любимо явно більше.